|
 З 14 по 18 жовтня викладачі кафедри економіки та бізнес-адміністрування СумДУ д.е.н., професор Л.Г. Мельник (зав. Кафедрою) і к.е.н., доцент А.Н. Дериколенко взяли участь у міжнародній конференції по економіці й бізнесу у Венеції.
Як і всі попередні конференції, проведені Міжнародним Євразійським суспільством бізнесу та економіки, дана конференція пройшла на високому рівні. У ній було представлені учасники з 56 країн з усіх континентів світу, які представляли 258 різних організацій.
Конференція проводилася в готельному комплексі на маленькому венеціанському острівку Сан Серволо, який можна не поспішаючи обійти по периметру за 12-15 хвилин.
Розміром острів – з футбольне поле, проте рослинністю він нагадує скоріше оазис.
Острів Сан Серволо, де проходила конференція
Один з постійних мешканців острова Сан Серволо, якого важко дорікнути в тому, що він не «зелений»
Представники СумДУ виступили з доповіддю в рамках проекту ЄС Жана Моне на тему «Зелений бізнес як головний напрямок сталого розвитку». У виступі були порушені перспективи розвитку «зеленої» економіки і третьої промислової революції. Це викликало багато запитань і головний з них: «Невже це може бути насправді?» Відповідь була: «Вже є!»
Проф. Л.Г. Мельник з координатором конференції Dr. Ендером Деміром
|
Робота конференції (доц. О.М. Дериколенко – в лівому кутку, за блондинкою, праворуч від неї)
|
Вид з вікна аудиторії, де проходила конференція. Дивовижна картина: море хлюпається прямо під вікнами аудиторії, як за бортом корабля
|
|
Доц. О.М. Дериколенко – в дискусіях на секції
|
Виступ проф. Л.Г. Мельника на секції
|
|
Дзвіниця на площі Сан-Марка у Венеції
|
Завжди святкові вулиці Венеції
|
|
Головна площа Сан-Марка у Венеції. Повінь тільки но спала, але деякі люди продовжують ходити по помосту (до речі, повені у Венеції будуть все частіше, тому щорічно Венеція йде у воду на 4 мм, в тому числі, на 2 мм – через те, що піднімається рівень світового океану, і на 2 мм – через того, що палі, на яких тримається Венеція, йдуть під землю)
|
Навіть у дощовий день на душі у цієї венеціанської пари безхмарно
|
|
Венеція – осторонь від святкових вулиць
|
Так виглядає переповнений людьми венеціанський автобус. Іноді здається, що хвилі ось-ось хлинуть в салон
|
Через високі ціни в готелях Венеції сумським представникам довелося жити в Падуї. Це дозволило їм познайомитися з найдавнішим містом Італії (засноване в 1132 р. до н.е.). Тут в 1222 році було відкрито другий в Італії (після Болонського) університет і перший – анатомічний театр. Тут колись ставив свої унікальні досліди і більше 25 років викладав Галілей, а також творив великий Джото. Тут вперше в світі жінка (Олена Лукреція Корнадо Пісконія) отримала університетську освіту. Тут знаходиться один з найстаріших у Європі ботанічних садів (заснований в 1545 г.). Зараз тут ростуть близько 6000 примірників, серед яких екзотичні, лікувальні, отруйні і комахоїдні рослини. Найстаріше дерево – пальма Святого Петра була посаджена в 1585 р.
|
Хоча Падуя зустріла дощиком…
|
Дощ у Падуї не страшний, бо перші поверхи в значній частині міста перетворені на коридори (завдяки пільговому оподаткуванню на подібні будівлі)
|
|
Скоріше за все, в цьому пам’ятнику біля університету в Падуї увічнена студентка, яка замислилася над питанням викладача
|
А в цьому пам’ятнику прямо в будівлі університету, мабуть відображений студент, що збагнув істину, що знання – це світло
|
|
Базиліка святого Антонія в Падуї (до речі, собор належить не Італії, а Ватикану)
|
Найкрасивіша овальна площа в центрі Падуї
|
|
Велосипеди на прокат на вулицях Падуї. Річний абонемент – 25 євро, місячний – 10 євро, тижневий – 5 євро
|
Застигла історія Падуї
|
|
Рояль – на вокзалі в Падуї з написом «Play me» («Зіграй на мені») …
|
І знаходяться такі з пасажирів, які в очікуванні свого потягу дають чудові концерти
|
Сумські мандрівники не могли не відвідати столицю Болонського процесу.
Ось така вона – Болонья
|
Спрямовані в височінь вертикалі Болоньї! Може, це і є символ необхідних стандартів освіти? (Доречі, ці вежі є такими, що падають вже протягом кількох сторіч)
|
Височезнне, гіллясте, а головне, живе дерево серед фундаментальних артефактів цивілізації – ще один символ Болоньї. Нехай такою буде наша освіта, а з нею – і все наше життя!
|
|
