У перший день літа 2021 року на прохання Київського Ротарі-клубу, д.е.н., професор кафедри економіки, підприємництва та бізнес-адміністрування СумДУ, директор НДІ Економіки розвитку Мельник Л.Г. розповів про історію Неплюєвського братства (територія, на якій воно існувало, наразі належить Сумщині). Висловив думку науковець і про його цивілізаційне значення.
Як це не дивно, але в житті і діяльності цього унікального суспільного явища проглядаються риси трьох промислових революцій, в яких сьогодні доводиться існувати людству: Industry 3.0 (екологізаційної), Industry 4.0 (кіберфізичної) і Industry 5.0 (гуманітарної). Саме в Неплюєвському братстві створювалися основи перших безвідходних циклів виробництва та природокористування. Саме тут люди робили перші кроки до ефективного застосування машин. Саме тут було досягнуто пріоритет особистісного розвитку людини та синергія виробничої і особистісної природи людини.
Розповідь науковця поступово переросла у круглий стіл, де слухачі мали змогу висловити свої думки.
У розповіді були використані результати науково-освітнього проекту Жана Моне (рівня кафедри), що фінансується Єврокомісією: «Законодавчий, економічний та соціальний перехід ЄС до сталого суспільства в межах Індустрії 4.0 та 5.0» (619997-EPP-1-2020-1-UA-EPPJMO-CHAIR) (2020–2023), керівник Л. Мельник.
Ті, кого зацікавила історія Неплюєвського братства, можуть детальніше прочитати про нього нижче.
На кінці XIX століття на українській землі і спадщині свого батька (наразі це територія Сумщини) М.М. Неплюєв заснував унікальне Хрестовоздвиженське трудове братство. Майже півстоліття (з 1881 до 1929 р.) воно дивувало світ своєю організацією, моральними засадами і інноваціями, які на багато випередили час.
У Братстві використовувалися найпередовіші технології, інструменти, інформація. В кінці XIX століття були телефонізовані поселення Братства – хутори Воздвиженськ і Рождественськ. Початок ХХ століття приніс електрифікацію і механізацію господарства.
Все населення Братства на рубежі століть безкоштовно здобувало освіту, практично порівняну з сучасною вищою (в цілому в початковій школі та спеціальній сільгоспшколі братчики вчилися 9 років – і це в країні з майже суцільно неписьменним населенням). Всі братчики отримували музичну та художню освіту. Безкоштовну початкову освіту і медобслуговування Братство надавало також жителям інших навколишніх сіл.
Крім передового аграрного і промислового виробництва (машинобудування, виробництво будматеріалів, деревообробка) в Братстві була своя театральна трупа, симфонічний оркестр, балетна студія, оркестр народних інструментів, видавничий дім. З 1880-х років використовувалася чорно-біла фотографія, а з 1916-го року – кольорова. В Братство масово приїжджали паломники, і діяла служба їх прийому та інформаційного забезпечення.
Будучи невеликим за чисельністю жителів поселенням (до 600 осіб на початок 1920-х років), Братство подарувало суспільству, без перебільшення, десятки видатних особистостей: вчених, конструкторів, письменників, художників, музикантів, співаків, диригентів, керівників різних сфер народного господарства. За всю історію Братства в ньому не зафіксовано жодного випадку крадіжки. Будинки братчиків потопали в зелені і квітах, а їх дозвілля проходив в тінистому парку серед каскаду озер.
У аномально страшних історичних умовах (дві революції, світова і громадянська війни), розвиток Братства неухильно йшов висхідною траєкторією. Завдяки технологіям, що синергетично ув’язувалися працю людини з його управлінським початком і силами природи, за всю історію Братства тут не було жодного випадку неврожаю. Урожайність сільськогосподарських культур в Братстві стабільно в 3–5 разів перевершувала показники навколишніх господарств.
В сучасних умовах інакше б, чим індустріально-аграрним кластером, господарство Братства не назвали б. Його виробництво все більше перетворювалося в інформаційне, а основним продуктом ставала інформація: нові технології різних видів діяльності, що виводяться нові сорти рослин (яблунь, трав, квітів), породи тварин. У Братстві практично застосовувалося безвідходне виробництво.
У 1929 році радянська влада ліквідувала господарство Братства, а його жителі майже поголовно були звідси виселені.