Обґрунтування використання терміну «Сестейновий розвиток» (Sustainable development) у науковій літературі та документації

Л. Г. Мельник

Історія питання

Проблему формування термінології зі сталого розвитку я знаю зсередини, тому що певною мірою мені довелося стояти біля її витоків.

У травні 1990 року мені пощастило брати участь і виступати в Вашингтоні на Першій (установчій) конференції Міжнародного товариства екологічної економіки (International Society for Ecological Economics – ISEE), заснованому ідеологами концепції «sustainable development» – Р. Костанза (R. Constanza), Г. Дейлі (H.Daly) та іншими відомими вченими, з більшістю з яких мені довелося тоді особисто спілкуватися. Конференція проводилась в будівлі Всесвітнього банку (The World Bank).

Основним питанням конференції було використання поняття «sustainable development» і наповнення його відповідним змістом. Уже тоді згаданий термін був ключовим у визначенні концепції, яка буде прийнята через два роки на історичному Саміті в Ріо-де-Жанейро. Тоді ми ще не здогадувалися, що конференція є фактично генеральною репетицією Саміту та підготовкою до його наукового забезпечення.

Обговорювалися й інші варіанти альтернативних термінів («environmental development», «balanced development»), але їх було небагато і, судячи з усього, питання було вже вирішене, оскільки цей термін був присутній у назві конференції: “The Ecological Economics of Sustainability: Making Local and Short-term Goals Consistent with Global and Long-term Goals”.

Волею випадку, я змушений був стати одним із перших перекладачів цього поняття російською, а потім і українською мовами, оскільки довелося використовувати його для звіту в Міністерстві вищої освіти СРСР, яке мене відрядило на конференцію. Проблеми з перекладом виникли через те, що в словнику даних термінів ще не було. Зокрема, навіть у «Великому новому 3-х томному англо-російському словнику» виданому в 1993-1994 роках, є тільки слова sustain – «подпора», sustained – «поддержанный» і sustaining – «поддерживающий». Як бачимо, термінологія стосується головним чином будівельної сфери. Значно пізніше я зрозумів, що штучний новий термін в англійській мові був винайдений ідеологами концепції, щоб уникнути дублювання (подвійного сенсу) іншими поняттями.

Через два роки після Ріо Саміту (1992), коли почали з’являтися офіційні переклади його документів, я зміг переконатися, що мій російськомовний аматорський переклад «устойчивое развитие» збігся з офіційною версією, а україномовний термін «стійкий розвиток» відрізнявся від прийнятого офіційно «сталий розвиток» .

Мені також довелося брати участь і виступати на ІІ Конференції ISEE в Стокгольмі «Investing in Natural Capital. A Prerequisite for Sustainability». Конференція відбулася через місяць після Саміту в Ріо (на початку серпня 1992), тому на конференції обговорювалися підсумки Саміту. В подальшому я мав можливість брати участь і в інших міжнародних конференціях (в т.ч. організованих ISEE зі сталого розвитку в Австралії, Австрії, Бразилії, Німеччини, Данії, Коста Ріці, Португалії, Франції, США).

Мені також довелося бути співавтором різних документів (концепцій, стратегічних планів, тощо), які розроблялись різними відомствами і громадськими організаціями в Україні з приводу сталого розвитку / «устойчивого развития».

Двічі в 1998 і 2008 роках спільно з вченими Брюссельського вільного університету ми отримували гранти на розробку підручників зі сталого розвитку. Обидві книги отримали грифи МОНУ. В останньому підручнику (1100 сторінок), підготовленому під моєю і професора Люка Хенса редакцією, взяли участь вчені з 15 країн, включаючи Австралію, Бельгію, Німеччину, Нідерланди, США, Японію та інші країни. Більшість текстів, які довелося перекладати і редагувати для підручника, були представлені англійською мовою. У 2005 році нам (тобто вченим СумДУ, де я працюю) було надано також грант Британської Ради на розробку 4-х міжнародних навчальних посібників зі сталого розвитку різної функціональної спрямованості (всі отримали грифи МОНУ).

В даний час я керую роботами в рамках гранту ЄС Жана Монне під скороченою назвою «Досвід ЄС в галузі сталого розвитку».

Значний досвід роботи у зазначеній сфері все більше переконує мене в некоректному використанні згаданих перекладних термінів і необхідності виправлення помилок, допущених свого часу (в тому числі, і за моєї участі).

За моїми спостереженнями, тільки не більше 30% авторів, які використовують в науковій літературі згаданий термін, пов’язують його з проблемами, які були підняті колись на Саміті в Ріо. Більшість, використовуючи його стосовно економічних систем («стійка економіка», «стійкість підприємства»), мають на увазі насправді безкризове функціонування або розвиток фіксованими (стійкими) параметрами зростання. За родом своїх занять мені доводилося і доводиться виступати у якості члена спецрад (в тому числі, заступника голови та голови одного з них), опонента дисертацій, рецензента наукових праць. Я переконався, що, як мінімум, у половині наукових праць згаданий термін використовується взагалі без прив’язки до будь-якого екологічного контексту. Причому, це цілком природно і закономірно, оскільки слово «стійкість» («устойчивость») здавна використовувалося і продовжує використовуватися в економічній науці в своєму первинному значенні, що означає здатність безкризового функціонування економічної системи.

Використавши одного разу зазначений термін для перекладу абсолютно нового поняття, ми тим самим вторглися на вже існуюче і таке, що продовжує існувати понятійне поле. При цьому ми чомусь вимагаємо адекватності та однозначності в його сприйнятті, отже плутанину і двозначність вносить використання не поняття «сестейнова економіка» (його просто неможливо трактувати інакше), а терміни «стала/стійка економіка» (або «сталий/стійкий розвиток»), що допускає значну кількість їх тлумачень.

Після довгих роздумів і консультацій (в тому числі і з вченими лінгвістами) я прийшов до висновку про доцільність переходу до нового терміну. При цьому за рекомендацією лінгвістів довелося відмовитися від спочатку використовуваного терміну «сестейнебловий», що допускав подвоєння суфікса в англійській та українській мові. Будучи членом Науково-методичної комісії МОН з екології, в 2014 році я виступив на її засіданні з пропозицією послідовної поетапної заміни відповідних термінів в українській та російській мовах. Моя пропозиція була підтримана членами Комісії, і зараз така робота стала реалізовуватися. На першому етапі це передбачається здійснювати через наукову і популярну літературу, з поступовим переходом на них і в офіційних документах.

Аналіз термінологічної основи

Слово «сестейновий» взято автором від англійського слова sustainable, яке російською мовою зазвичай перекладається як «устойчивый», проте тільки в дуже вузькому сенсі – у зв’язці зі словом «розвиток» для позначення поняття «sustainable development». Воно увійшло в наукову літературу та документи після прийняття на Всесвітньому саміті в Ріо-де-Жанейро у 1992 році відповідної концепції, що має ще назву: «Розпорядок на XXI століття» («Agenda-21»).

Тоді поняття «sustainable development» переклали в російськомовній літературі як «устойчивое развитие». В українській мові з’явилися терміни «сталий» і «стійкий» у зв’язці зі словом «розвиток». Незабаром стало зрозуміло, що згадана термінологія, на жаль, не задовольняє потребам наукової, юридичної та розмовної практики.

Основним недоліком російськомовної та україномовної термінології є те, що за допомогою неї не можна адекватно висловити той зміст, який вкладено у вищезгаданий англомовний термін. В англійській мові дане поєднання однозначно висловлює надзвичайно складне і багатогранне поняття. При цьому практично виключаються інші трактування цього терміну. Російськомовний і україномовні аналоги, які використовуються сьогодні не забезпечують такої однозначності і ємності змісту.

Відповідно до «канонічного» визначення, прийнятого в Ріо, sustainable development – це такий розвиток, який сприяє задоволенню потреб теперішнього часу, не ставлячи при цьому під загрозу інтереси і потреби майбутніх поколінь. Дане визначення зачіпає не тільки екологічну складову (як думає більшість), але й інші виміри розвитку людської цивілізації. Перш за все, це – соціальна компонента. Навіть, якщо людству якимось чином вдасться вирішити ключові екологічні проблеми і забезпечити біологічне виживання цивілізації, його може підстерігати біда, пов’язана з блокуванням прогресивного соціального розвитку. Здається, навряд чи кого влаштує перспектива перетворитися в якусь подобу людського «мурашника», законсервувати для себе екологічні умови ціною припинення свого особистісного розвитку. Не менш важливим є й економічний вимір рівня розвитку. Значну роль відіграють також численні грані і параметри, що характеризують стан усіх трьох згаданих вище сфер людської діяльності (технологічний рівень, етична компонента, характер міжособистісних і міжнаціональних відносин, показники економічної та соціальної свободи, моральні підвалини, права і обов’язки, соціальні цінності, що сповідуються суспільством, тощо).

Англомовний термін «sustainable» є абстрактним і внаслідок цього більш ємним за змістом. Він утворений значною мірою штучно – під новий зміст, і не обмежує його за обсягом. Корінь цього слова – sustain, який означає «підтримувати», «опора». Дослівно поєднання «sustainable development» може бути перекладено як «підтримуваний розвиток». У силу своєї мінімальної вживаності у промові з іншими змістами, ця мовленнєва форма виявляється практично повністю зарезервованою під нове поняття. Необмежена ємність терміну «sustainable» і дозволяє вміщати усі згадані вище вимірювання і відтінки нового змістовного поняття.

Такою ємністю, на жаль, не володіють російськомовний і україномовні терміни («устойчивый», «сталий», «стійкий»), які зазвичай використовуються сьогодні які і є набагато вужчими за змістом та не в змозі передати усю повноту даного поняття. Мабуть, відчуваючи невідповідність форми і змісту, ряд вчених і політичних діячів намагаються необґрунтовано спростити і звузити зміст поняття, зокрема, зводячи його тільки до екологічного контексту. Це, безумовно, навряд чи можна визнати коректним. У зв’язку з цим відбувається спроби заміни раніше вживаних перекладених аналогів новими термінами. Прикладом є, зокрема, термін «екологічно збалансований розвиток».

Як ми вже переконалися, те, що мається на увазі під терміном «sustainable» у різних конкретних випадках не тільки (а часто – не стільки) стосується екологічних питань, скільки зачіпає соціальні або економічні проблеми. Зокрема, в межах зазначеного поняття можуть розглядатися: питання рівності рівня життя у суспільстві, стан здоров’я, проблеми санітарії, аспекти гендерної рівності, освіти, ставлення до дітей. Це, як ми розуміємо, не має безпосереднього відношення до екологічних аспектів.

У використовуваних російськомовного і україномовних аналогів є ще дві істотні вади. По-перше, вони не в змозі забезпечити однозначність переданого поняття. Наприклад, під сталим (стійким) розвитком підприємства або країни цілком обґрунтовано можна розуміти (і, до речі, найчастіше так і розуміється, а до 1992 р. тільки так і розумілося) стан економічної системи, що забезпечує стабільні темпи економічного зростання. Це, слід визнати, має лише дуже віддалене відношення до того змісту, який вкладався у відповідний термін на саміті 1992 року. Таким чином, ми стикаємося з нашаруванням різних змістів, які намагаються вмістити в один і той же термін. Строго кажучи, для точного, адекватного перекладу даного поняття російською або українською мовами необхідно використовувати складну мовленнєву конструкцію на кшталт: «розвиток, визначений у термінах Ріо-саміту 1992 року».

Ще однією термінологічною проблемою є потреба у конструюванні відповідних прикметників. Це легко досягається в англійській мові. Досить навести лише кілька прикладів: «sustainable transport», «sustainable goods», «sustainable settlement». Використовувані сьогодні у російській і українській мовах прикметники типу «устойчивый», «сталий», «стійкий» в даному випадку взагалі не можна застосовувати, оскільки просто призводять до відвертої безглуздості. Зокрема, чи можна взагалі допускати, щоб транспорт був «нестійким» чи «несталим»? Або: що може означати поєднання «сталий» (тобто постійний) транспорт? Той, що не рухається, чи який? Неточним і однобічним буде і переклад з використанням прикметника «екологічний». Він необґрунтовано звужує, а в ряді випадків просто спотворює сенс даних поєднань. Наприклад, вдосконалення транспорту в напрямку наближення його до рівня «sustainable» не обов’язково в усіх випадках передбачає саме екологічний контекст. У кожному конкретному випадку можуть матися на увазі і зовсім інші аспекти, як то: підвищення ефективності, надійності, комфортності транспортних засобів або оптимізація їх мереж, графіків, комунікацій. Адже це теж має відношення до поняття «sustainable».

Вже згадана термінологічна проблема вирішується, якщо у російській або українській мовах використовувати термін, що походить від згаданого вище кореня англійського терміну «sustain» [səs’tein]. Необхідні поєднання можна досить легко конструюються: «сестейновое развитие» (рос.), «сестейновий розвиток» (укр.). При цьому досягається їх адекватна однозначність, що припускає розвиток, який має зв’язок із англомовним терміном «sustainable development» та відповідність визначенню, прийнятому у Ріо в 1992 році. Досить легко знаходяться і адекватні перекладні конструкції вищенаведеним англомовним сполученням: «сестейновий транспорт» (тобто транспорт, який відповідає вимогам «сестейнового розвитку»), «сестейнові товари або блага», «сестейнові поселення» (із аналогічним контекстом).

У російську та українську мови вже увійшло дуже багато слів іноземного походження (саміт, сателіт, імплементація, драйв, драйвер, принтер, шофер, пілот і т.п.). Багато з них використовуються, незважаючи на те, що мають цілком прийнятні вітчизняні аналоги (зокрема, супутник, реалізація, водій). Звісно ж, що запозичувати іноземні слова потрібно тільки у тому випадку, якщо вони полегшують завдання комунікації. До подібних слів, наприклад, відноситься термін «Інтернет», що не має у російській або українській мовах відповідних аналогів. Є всі підстави віднести до подібних прикладів і пропонований термін «сестейновий». Його використання не тільки полегшує завдання адекватного вираження думки, а й розширює можливості комунікації (в тому числі і міжнародної). Це той випадок, коли нове, запозичене слово не збіднює, а збагачує мову.

Зокрема, якщо ми спробуємо адекватно перекласти термін «sustainability» за допомогою російського слова «устойчивость», у нас нічого не вийде, тому що це буде означати всього-на-всього здатність утримувати рівновагу, не руйнуватися без прив’язки до будь-якого об’єкту. А згаданий англійський термін означає однозначну, адресну прив’язку до певного виду системи. При використанні пропонованого автором підходу така однозначність і адекватність перекладу легко досягається.

Сестейновість (рос. – сестейновость) – це стан соціо-еколого-економічної системи, що забезпечує збалансованість параметрів відтворення у просторі і часі її ключових компонентів. Сестейновость дозволяє створити передумови для сестейнового розвитку даної системи.

10.11.2015 р.