Отримавши диплом філолога-перекладача в СумДУ @sumdu_ua і побувавши в Німеччині, я зрозуміла, що німецька – це саме та мова, якою я готова розмовляти все життя. Так у мене з’явилася мета: переїхати до Німеччини та навчатися там. І незабаром я отримала запрошення на інтерв’ю від німецького університету, успішно його пройшла, отримала стипендію та переїхала до Німеччини (Олесю Іванівно, якщо читаєте, то величезне Вам за це дякую).
Студентське життя в Німеччині до пандемії було насиченим і яскравим, мені подобалося все: місто, в якому я живу, університет, ввічливі та доброзичливі люди навколо, багато крутих фестивалів, той факт, що я офіційно вивчила німецьку мову до рівня С2, але почалася пандемія. Фарби зблікли, ілюзорна картинка абсолютного щастя почала меркнути.
Саме в цей момент я поставила собі запитання: а чи справді хочу присвятити своє життя тому, щоб навчати людей німецької? Після пройденої практики в одній мовній школі моя відповідь була однозначною: ні. У цей момент я зрозуміла одну річ: просто знати німецьку у Німеччині – це замало. Потім вплив мого близького оточення, яке на той момент на 90% складалося з людей, які або вивчають бізнес-адміністрування, або є власниками бізнесу, мій інтерес до пар з економіки, а особливо до «Основ бізнес планування» (привіт Б.Л.Ковальову) та участь у бізнес-школі „Youth&Business” @youth.business.school привів мене до думки: я хочу здобути ще одну освіту
Гостєва Ксенія
Випускниця магістерської програми “Business Administration” #econbus_БА_магістр
Отримавши диплом філолога-перекладача в СумДУ @sumdu_ua і побувавши в Німеччині, я зрозуміла, що німецька – це саме та мова, якою я готова розмовляти все життя. Так у мене з’явилася мета: переїхати до Німеччини та навчатися там. І незабаром я отримала запрошення на інтерв’ю від німецького університету, успішно його пройшла, отримала стипендію та переїхала до Німеччини (Олесю Іванівно, якщо читаєте, то величезне Вам за це дякую).
Студентське життя в Німеччині до пандемії було насиченим і яскравим, мені подобалося все: місто, в якому я живу, університет, ввічливі та доброзичливі люди навколо, багато крутих фестивалів, той факт, що я офіційно вивчила німецьку мову до рівня С2, але почалася пандемія. Фарби зблікли, ілюзорна картинка абсолютного щастя почала меркнути.
Саме в цей момент я поставила собі запитання: а чи справді хочу присвятити своє життя тому, щоб навчати людей німецької? Після пройденої практики в одній мовній школі моя відповідь була однозначною: ні. У цей момент я зрозуміла одну річ: просто знати німецьку у Німеччині – це замало. Потім вплив мого близького оточення, яке на той момент на 90% складалося з людей, які або вивчають бізнес-адміністрування, або є власниками бізнесу, мій інтерес до пар з економіки, а особливо до «Основ бізнес планування» (привіт Б.Л.Ковальову) та участь у бізнес-школі „Youth&Business” @youth.business.school привів мене до думки: я хочу здобути ще одну освіту 