Проф. Л.Г. Мельник разом із учасником Форуму сумським істориком В.К. Шейко на тлі Воздвиженського ставу
Колишній будинок М.М. Неплюєва потребує термінового порятунку
Коротка інформація про Трудове братство
Засноване М. М. Неплюєвим Хрестовоздвиженське трудове братство дивувало світ майже півстоліття (з 1881 до 1929 року) своєю організацією, моральними засадами і інноваціями, які на багато випередили час.
У Братстві використовувалися найпередовіші технології, інструменти, інформація. В кінці XIX століття були телефонізовані поселення Братства – хутори Воздвиженськ і Рождественськ. Початок ХХ століття приніс електрифікацію і механізацію господарства.
Все населення Братства на рубежі століть безкоштовно здобувало освіту, практично порівняну з сучасною вищою (в цілому в початковій школі та спеціальній сільгоспшколі братчики вчилися 9 років – і це в країні з майже суцільно неписьменним населенням). Всі братчики отримували музичну та художню освіту. Безкоштовну початкову освіту і медобслуговування Братство надавало також жителям інших навколишніх сіл.
Крім передового аграрного і промислового виробництва (машинобудування, виробництво будматеріалів, деревообробка) в Братстві була своя театральна трупа, симфонічний оркестр, балетна студія, оркестр народних інструментів, видавничий дім. З 1880-х років використовувалася чорно-біла фотографія, а з 1916-го року – кольорова. В Братство масово приїжджали паломники, і діяла служба їх прийому та інформаційного забезпечення.
Будучи невеликим за чисельністю жителів поселенням (до 600 осіб на початок 1920-х років), Братство подарувало суспільству, без перебільшення, десятки видатних особистостей: вчених, конструкторів, письменників, художників, музикантів, співаків, диригентів, керівників різних сфер народного господарства. За всю історію Братства в ньому не зафіксовано жодного випадку крадіжки. Будинки братчиків потопали в зелені і квітах, а їх дозвілля проходив в тінистому парку серед каскаду озер.
У аномально страшних історичних умовах (дві революції, світова і громадянська війни), розвиток Братства неухильно йшов висхідною траєкторією. Завдяки технологіям, що синергетично ув’язувалися працю людини з його управлінським початком і силами природи, за всю історію Братства тут не було жодного випадку неврожаю. Урожайність сільськогосподарських культур в Братстві стабільно в 3–5 разів перевершувала показники навколишніх господарств.
В сучасних умовах інакше б, чим індустріально-аграрним кластером, господарство Братства не назвали б. Його виробництво все більше перетворювалося в інформаційне, а основним продуктом ставала інформація: нові технології різних видів діяльності, що виводяться нові сорти рослин (яблунь, трав, квітів), породи тварин. У Братстві практично застосовувалося безвідходне виробництво.
У 1929 році радянська влада ліквідувала господарство Братства, а його жителі майже поголовно були звідси виселені.
