Пошук
Close this search box.
Ріо Дайджест

З 23 по 27 листопада зав. кафедри економіки та бізнес-адміністрування СумДУ , директор Інституту економіки розвитку МОНУ і НАНУ, д.е.н., проф. Мельник Л.Г. узяв участь у Всесвітньому Науковому Форумі, що проходи в Ріо де Жанейро.

Участники Форуму (на передньому плані проф. Мельник Л.Г.)

Іноді цей Форум називають науковим Давосом за масштабність участі в його роботі вчених різних країн. Ось і цього разу в обговоренні найважливіших наукових проблем брали участь вчені усіх континентів , що представляють десятки країн.

Учасники Форуму з усіх континентів

На цей раз, продовжуючи ідеї Всесвітнього саміту «Ріо+20» ( 2012 ), робота Форуму була присвячена чи не найбільш животрепетній тематиці – засобам і методам забезпечення сестейнеблового (сталого) розвитку. Останнє означає: забезпечення екологічну безпеки, економічну стабільність і соціальний добробут майбутнім поколінням Землі.

У виступах провідних учених світу підняті найбільш гострі економічні, соціальні та екологічні проблеми участі наукової громадськості у забезпеченні сталого розвитку. Зокрема, порушувалися проблеми ефективного використання природних ресурсів, освіти, інноваційної політики, подолання соціальної і економічної нерівності.
Не можна пройти повз кількох найбільш помітних фраз виступаючих. Доктор Л. Мелло (Інститут технологій та інновацій, Ріо де Жанейро, Бразилія): «Природні ресурси не існують самі по собі. Ними стають». Це залежить від уміння людини побачити, як їх використовувати, добувати, транспортувати, зберігати і переробляти…

Виступ д-ра Л. Мелло

Проф. д-р Л. Давидович (професор фізики Федерального університету Ріо де Жанейро): «…Коли міністр фінансів запитав винахідника електрики Фарадея: «А яка взагалі коли-небудь може бути користь від Вашого винаходу», – той відповів: «Коли-небудь завдяки йому Ви зможете збирати значно більше податків».

Надзвичайно яскравим був виступ головного наукового консультанта при Президенті Європейської Комісії професора, доктора Анни Гловер (яка до того ж керує кафедрою молекулярної і клітинної біології університету Абердіна в Шотландії). Зокрема, вона образно охарактеризувала поведінку політиків, громадян і бізнесу щодо вирішення екологічних проблем.

З виступ проф. д -ра А. Гловер: «Політики не помічають екологічних проблем, громадяни не хочуть про них чути, а бізнес наполегливо їх замовчує»

З виступу А. Гловер

У ході полеміки на форумі д-ру П. Кабату (директор Інституту прикладного системного аналізу, Лаксенбург, Австрія) було поставлено питання:

– Чи не виникають проблеми у зв’язку з тим, що «зелена енергетика» фактично стає конкурентом сільськогосподарському виробництву на тих, наприклад, землях, де вирощується сировина для біо-дизеля і біо-етанолу?
На що прозвучала відповідь:

– Звичайно, проблеми виникають там, де « зелену енергетику » розвивають бездумно. Вона ж повинна орієнтуватися на переробку відходів … Це, втім, не найбільша проблема. Я, наприклад, боюся навіть думати, про той час, коли в економіку світу хлине дешевий сланцевий газ. Це законсервує енергоємні (а значить, екологічно брудні ) виробництва та різко сповільнить науково-технологічний прогрес. Сьогодні саме високі ціни на традиційні енергоносії змушують шукати їм «зелені» альтернативи і боротися за істотне підвищення ефективності виробництва.

У перерві проф . Л.Г.Мельник і проф. А. Гловер обговорили проблеми освіти для сестейнеблового (сталого) розвитку

Проф. Л.Г. Мельник як один з провідних редакторів освітньої літератури в галузі сестейнеблового (сталого) розвитку був запрошений до роботи в секції «Роль вищої освіти і створенні критичної маси освітнього потенціалу для сталого розвитку». Своїм запитанням: «Хто у кого повинен вчитися: студенти у викладачів або викладачі у студентів» – він ініціював дискусію на секції.

Її учасники дійшли висновку, що процес навчання має бути взаємним. Студенти, які є потенційними носіями інтересів майбутнього покоління, повинні бути представлені як активні суб’єкти освітнього процесу, що формують його проблематику, а викладачі, які ввібрали досвід помилок і перемог минулого, повинні виступати в якості своєрідних носіїв соціальної пам’яті. При цьому повинна постійно підвищуватися роль інтерактивних методів навчання.

Проф. Л.Г. Мельник ініціював дискусію на секції

Форум проходив у готелі «Атлантика» в районі всесвітньо відомого пляжу Копакабана.

Вид на пляж Копакабана з даху готеля Екселсіор, де мешкали учасники Форуму

Безкоштовні пляжі в Ріо

Тут, на пляжі, Копакабана, згадуючи про Ялту (з її разовими «вхідними квитками на пляж» по 50-100 гривень), ще краще починаєш розуміти чому Україні потрібно в Європу. Пляжі в Бразилії безкоштовні, бо вони є надбанням народу. «Ялтинської хворобою» вже встигла «перехворіти» (і «видужати» після вступу до ЄС) Болгарія.

У хвилини вільного часу була можливість поспостерігати життя мешканців пляжу… І дуже шкода, що тільки хвилинки,.. тому що цей спектакль заслуговує набагато більшого.

У яку б гру ні грали чоловіки різного віку на пляжі Копакабана, майже напевно це виявиться різновидом футболу.

Якщо вам видали здасться , що через сітку грають у волейбол, можете не сумніватися – це обман зору. Бо тут м’яч можна бити будь-якими частинами тіла, крім рук.

Футбол – через сітку

Якщо ви побачили , що мужики ставши по-волейбольному в коло, підбивають м’яч – це теж він, футбол. Бо використовуються при цьому ноги, голова, плечі, спина, загалом – що завгодно, окрім рук … І, безумовно, грають тільки босоніж.

Футбол «навколо»

На все це (як на вогонь) можна дивитися нескінченно , бо м’яч по 5-7 хвилин не опускається на пісок.

Звичайно, присутні і цілком консервативні різновиди пляжного футболу … в будь-яких складах: від 5 х 5 … до 11 х 11 … Причому , все по- дорослому – в формах , з суддями та вболівальниками.

Футбол 11 х 11

Футбол 5 х 5

Ріо вже готується до Різдвяних свят…. Що принесе людству новий 2014 рік?

Христос Спокутувач

З висоти пташиного польоту на місто, де була підписана Всесвітня декларація про сестейнебловий (сталий) розвиток, безмовно поглядає Христос Спокутувач (так ВІН називається в путівниках), наче натякаючи на те, що свої екологічні гріхи людство повинно спокутувати самостійно.