У 2026 році наближається до завершення проєкт молодих вчених “Цифрові трансформації для забезпечення цивільного захисту та повоєнного відновлення економіки в умовах екологічних і соціальних викликів” під керівництвом Олександра Кубатка. За цей рік було виконано декілька завдань, серед яких можна виокремити такі.
- Удосконалена проєктна методика імплантації атрибутів нової економіки (штучного інтелекту, інтернету речей, цифрових платформ) у систему цивільного захисту та повоєнного відновлення національних господарських систем на основі результатів їх апробації й моніторингу ефективності. Проведено аналіз чутливості ключових параметрів запропонованої концепції, що дозволив ідентифікувати критичні фактори ефективності (рівень цифрової інфраструктури, доступність даних, інституційна спроможність, кібербезпека) та визначити діапазони допустимих змін цих параметрів. Обґрунтовано залежності між рівнем імплантації технологій штучного інтелекту, інтернету речей і цифрових платформ та показниками результативності відновлювальних процесів, що підтверджують наявність нелінійних ефектів і синергії від комплексного впровадження цифрових рішень. Доведено, що найбільший ефект досягається за умов інтегрованого застосування технологій у межах єдиних цифрових екосистем, а не їх фрагментарного використання. Визначено обмеження та ризики впровадження запропонованої концепції, зокрема, пов’язані з нерівномірністю цифрового розвитку регіонів, недостатнім рівнем цифрових компетенцій та кіберзагрозами, що дало змогу уточнити проєктні параметри та підвищити адаптивність методик до реальних соціально-економічних умов України. Удосконалені проєктні методики та отримані результати аналізу чутливості забезпечують підвищення обґрунтованості управлінських рішень щодо впровадження атрибутів нової економіки, дозволяють мінімізувати ризики реалізації цифрових трансформацій і підвищують ефективність функціонування систем цивільного захисту та повоєнного відновлення національної економіки.
- Апробовано та доопрацьовано науково-методичний підхід до оцінювання та моніторингу ефективності впровадження цифрової трансформації для забезпечення безпеки суспільства та повоєнної відбудови України, який базується на агрегації трьох груп динамічних ланцюгових індексів: цивільного захисту, повоєнного відновлення економіки та цифрової інфраструктури. У межах дослідження розроблено та реалізовано розрахунок ланцюгових індексів, локальний аналіз чутливості та сценарну корекцію вагових коефіцієнтів. Розрахунок базового інтегрального індексу за фінальний період (I = 1,333) та моделювання чотирьох управлінських сценаріїв: рівновагового, безпекового (I = 1,388), економіко-ориєнтованого (I = 1,342) та інфраструктурного (I = 1,268) підтвердили стійкість вітчизняної цифрової екосистеми, оскільки збереження позитивної динаміки (I > 1) за всіма сценаріями доводить системний характер цифровізації в умовах зовнішніх загроз та викликів. На основі аналізу чутливості за методом OAT (зміна показників на 10%) досліджено, як окремі чинники впливають на загальний інтегральний індекс. У групі цивільного захисту найбільший вплив мають витрати на підвищення кваліфікації працівників та
оновлення систем сповіщення, що визначає розвиток людського капіталу як головний пріоритет безпекового сценарію. У блоці відновлення економіки, який стрімко зріс до 1,749 у 2022–2023 роках через вимушені інновації в умовах кризи, ключовими рушіями стали впровадження штучного інтелекту, системи ERP/CRM та залучення ІТ-фахівців, тоді як роль соціальних медіа виявилася мінімальною. Водночас у блоці інфраструктури доведено, що децентралізована енергетика критично важлива для стійкості, тож найбільший ефект продемонструвала частка сонячних і вітрових електростанцій. - Розроблено просторову модель відновлення регіонів на засадах Build Back Better з інтеграцією пакетів цифрових трансформацій, сформованих відповідно до просторових, соціально-економічних, інфраструктурних та інституційних особливостей територій. Систематизовано цифрові інновації за функціональними напрямами та обґрунтовано принцип їх модульного поєднання, масштабування й поетапного впровадження. Проведено опитування територіальних громад щодо використання цифрових інновацій у процесах відновлення, за результатами якого встановлено значну нерівномірність цифрової готовності територій. На основі результатів опитування обґрунтовано необхідність просторово диференційованого та поетапного формування пакетів цифрових трансформацій з урахуванням рівня цифрової та інституційної спроможності громад, вартості технологій, доступності фінансування та потреб територій. Удосконалено методичну послідовність реалізації моделі, що включає просторовий аудит, формування карти пріоритетів, визначення пілотних територій, інтеграцію ГІС і цифрових дашбордів, розвиток людського капіталу, моніторинг та адаптацію управлінських рішень. Обґрунтовано, що пакетний підхід забезпечує інтеграцію технологічних, управлінських та соціальних рішень у єдиній просторовій логіці Build Back Better і створює основу для підвищення стійкості, адаптивності та довгострокової конкурентоспроможності регіонів.