Ліонський дайджест

Наприкінці лютого – початку березня 2014 року завідувач кафедри економіки та бізнес-адміністрування СумДУ, директор Інституту економіки розвитку МОНУ і НАНУ д.е.н., проф. Л.Г. Мельник та к.е.н., доцент кафедри економіки і бізнес-адміністрування СумДУ Ю.М. Дерев’янко взяли участь у програмі тренінгів у рамках проекту TEMPUS «SUCSID», які були організовані Університетом Монпельє 2 на базі Університету Ліону 2 (Франція).

Програма тренінгів (стажування) проходила в чотири етапи.

Перший етап полягав у представленні результатів роботи міжнародної наукової команди під керівництвом д.е.н., проф. Л.Г. Мельника та к.е.н., доцента кафедри економіки та бізнес-адміністрування СумДУ О.В. Кубатка над розробкою курсу «Підприємництво» (у рамках розробки Start Up проектів). У команду входять представники 3 країн: України (Сумський державний університет, Харківський національний економічний університет, Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова, Харківський національний університет будівництва і архітектури, Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя), Республіки Молдови (Економічна академія Молдови і Комратський державний університет) і Республіки Білорусь (Білоруський державний університет і Білоруський національний технічний університет).

Основні результати роботи команди університетів представили Л.Г. Мельник та Ю.М. Дерев’янко. Крім того представники усіх університетів-учасників виступили з доповідями про роботу своїх команд над проектом.

Л. Г. Мельник та Ю. М. Дерев’янко під час доповіді

Другий етап полягав у тому, що викладач Університету Ліону 2 Саїд Яхйауі (Saїd Yahiaoui) ознайомив слухачів із особливостями підходів до вивчення і викладання курсу «Підприємництво» у французьких ВНЗ. Крім того він розповів про загальні особливості ведення бізнесу у Франції.

Саїд Яхйауі (Saїd Yahiaoui) під час доповіді про «Підприємництво»

У своєму виступі він зазначив ряд цікавих і пізнавальних фактів про французький бізнес, серед яких:

• у Франції 95% нового бізнесу ніяк не пов’язані з інноваціями;
• головне правило бізнесу в їх розумінні: «Прибуток – це правило гри» (цитата Джона Гелбрейта);
• новий бізнес повинен співвідноситися з чимось особистим;
• новий бізнес завжди починається з невеликих підприємств і звичайних підприємців;
• головні складові ведення бізнесу в ринковій економіці: перевіряти, обґрунтовувати, доводити.

На третьому етапі перед учасниками тренінгу виступили представники французького бізнесу з різних сфер. Серед тих, хто виступали були:

1. Сандрін Колло (Sandrine Collot), яка представляє Національний інформаційний центр з прав жінок і сім’ї (CIDFF), неприбуткову організацією, в якій працює близько 40 співробітників (по усій Франції налічується 144 подібних центрів) і мета якого – допомога жінкам, які бажають відкрити власний бізнес, рівноправ’я чоловіків і жінок в усіх сферах і просування ідеї «матері-бізнесмена» (у школах, як мотивація для дівчаток у майбутньому створювати не лише свою сім’ю, але і власний бізнес). Працівники центру допомагають у супроводі від ідеї, навколо якої зароджується бізнес до початку його активної фази. Послугами їх центру користуються до 600 жінок на рік, з яких приблизно 200 у результаті відкривають власний бізнес. Для відкриття бізнесу француженкам необхідно фактично заповнити один єдиний документ. Фінансування діяльності подібних центрів здійснюється з центрального і місцевих бюджетів. Мадам Колло відмітила декілька цікавих особливостей та гендерних відмінностей бізнесу: якщо жінки хочуть, щоб на усіх етапах відкриття бізнесу їх постійно курирував один і той же консультант, то чоловіки віддають перевагу конкретним порадам фахівців на окремих етапах; співвідношення жінки/чоловіки на малих підприємствах складає 30%/70% і практично не змінюється впродовж останніх років; у Франції міцно прижився стереотип, що «бізнес – це чоловік».

Професор Жан-Юг Шоша (Jean-Hugues Chauchat) із Університету Ліону 2 представляє Сандрін Колло перед її доповіддю

2. Жан Люк Бо (Jean Luc Beau), який є випускником однієї з провідних бізнес-шкіл Європи і кращої бізнес-школи Франції, має великий досвід роботи (5 років на керівних посадах) в компанії Пежо, працюючи безпосередньо під керівництвом власника автогіганта – Крістіана Пежо. Проте через деякий час вирішив піти з компанії і заснувати свій приватний бізнес, навіть незважаючи на очевидну втрату в доході. Заснував одне з перших підприємств Франції, яке займалося Інтернет-маркетингом. Лише через 4 роки роботи його зарплата стала сумірною з доходом, який він отримував в Пежо. Через 5 років після початку бізнесу його компанія складалася з 10 чоловік. Пізніше його компанія об’єдналася з іншою і штат складав вже 50 співробітників. Бізнес був складним, а ринок – висококонкурентним. Інші компанії часто намагалися переманювати його співробітників вищою зарплатою. Подібний бізнес вимагає часто великих капіталовкладень. Компанія часто зверталася до венчурних фондів і просто заможних бізнесменів (наприклад, з Катару). Його особистий досвід у бізнесі довів, що не треба ніколи брати більше 50% чужих коштів, оптимально – не більше 30%. Бізнес йшов дуже нерівно. Було отримано велику суму грошей в кредит (близько €4 млн). Штат було доведено до 150 працівників, їм була підвищена зарплата. Проте пізніше, внаслідок загального падіння даного ринку, вимушено були звільнені 100 чоловік. Президент компанії взагалі заклав усе своє особисте майно заради ведення бізнесу і у результаті програв (хоча так робити було не можна, як навчали їх у бізнес-школі). На його думку, для успішної роботи невеликого бізнесу капітал компанії повинен складатися з внесків усіх її працівників, у такому разі у них з’являється значно вища мотивація і прихильність до підприємства. Через деякий час Мсьє Бо пішов з компанії через серйозну хворобу дочки і заснував невелике сімейне підприємство з 3-х працівників у бізнес-інкубаторі. Зараз вже в цій компанії працює 15 чоловік з щорічним оборотом в €2 млн. З 15 чоловік 5 – акціонери. Поточна вартість підприємства складає €400 тис. Початкові вкладення для створення бізнесу склали €10 тис. (тобто вартість компанії всього за декілька років виросла у 40 разів). Спочатку зарплата його працівників складала €3-4 тис., хоча у великих компаніях за подібну роботу платили до €10 тис. Сьогодні середня зарплата в компанії – €6300 (середня зарплата у Франції – €2500). Якщо прибуток компанії за підсумками року складає більше €100 тис., 20% роздається акціонерам на дивіденди, а інші 80% йдуть на розвиток компанії. Кредити компанія принципово не бере (середня ставка за кредитом у Франції – 4-5,5% залежно від мети кредитування). За переконанням мсьє Бо у бізнесі висока зарплата виступає частіше демотиватором, ніж стимулюючим чинником. Серед головних мотиваторів для працівників він називає: 1) звичайну і щиру вдячність за роботу; 2) премію наприкінці року; 3) сприяння підвищенню кваліфікації працівників (наприклад, надання можливості вивчити безкоштовно іноземну мову); 4) контроль якості роботи; 5) уважне відношення до думки працівників; 6) моральна підтримка і турбота про особисте життя працівників. На його думку, найкращим керівником є той, який залишаючись вимогливим і покладаючи великі надії на своїх працівників, в той же час надає велику допомогу в їх роботі. На його думку, недолік працівників з пострадянських країн саме в тому, що вони досі сприймають виключно командний менеджмент, розуміючи тільки прямі завдання і вказівки від керівництва. У той же час він стверджує, що рівень менеджменту у Франції відстає від менеджменту в Німеччині і США. Відповідаючи на питання, мсьє Бо зізнався, що за період навчання і роботи в різних компаніях він практично не стикався з поняттями оцінки ризиків і визначення місії компанії.
3. Анна Боньє (Anne Bonnier), яка очолює неприбутковий кооператив підприємців «ELYCOOP». У таких кооперативах по усій Франції працює близько 2 млн чоловік. У цій компанії, утвореній за типом ТОВ, кожен найнятий робітник має право одного голосу незалежно від його вкладу в підприємство. Керівник – посада виборна на період 4 роки. По суті, дане підприємство – це союз підприємців, які займаються (чи планують займатися) найрізноманітнішими видами діяльності (перекладачі, ландшафтні дизайнери, ін.). Головне завдання кооперативу – юридичний і консультативний супровід бізнесу її учасників (бухгалтерія, юридичні послуги, податкові консультації), а також допомога у відкритті бізнесу, оцінка подальшої можливості просування бізнесу. Причому, спочатку ці консультації абсолютно безкоштовні, а платять за них лише пізніше ті, хто успішно зміг розвинути свій бізнес, шляхом відрахування певного відсотку від свого прибутку. Підприємці-учасники кооперативу не мають своєї фірми, вони є лише учасниками цього кооперативу, працюючи за схемою «клієнт → кооператив → підприємець». Статистика роботи кооперативу показує, що 1/3 підприємців, що звертаються до них, йдуть безрезультатно, 1/3 – терплять крах після початку бізнесу і 1/3 – успішно надалі працюють в цьому кооперативі і ведуть свій бізнес. На даний момент 6 чоловік (2 – бухгалтери, 4 – консультанти з інших питань) працівників кооперативу забезпечують підтримку в роботі 35 підприємців. Підприємці, які є учасниками кооперативу, самі шукають собі клієнтів. Крім того в кооперативі є асоційовані працівники (12 чоловік), вони роблять постійні внески у розмірі 1-3% від свого доходу, при цьому отримуючи частину прибутку кооперативу. Прибуток кооперативу розподіляється таким чином: 65% – резервний фонд, 10% – дивіденди асоційованим членам кооперативу (12 чол.), 25% – зарплата підприємцям (35 чол.). Місцева влада часто допомагає в роботі таким кооперативам, оскільки вони створюють нові робочі місця. Податкових пільг такі кооперативи не мають – працюють на загальних умовах. Стартовий капітал підприємців – власний.
4. Семен Шехвоцов, який закінчив ХНЕУ, а зараз працює IT-підприємцем у Парижі, родом із Зіньківського району на Полтавщині, вільно володіє українською, російською, англійською, французькою мовами. Він підкреслив, що для нього ділові стосунки у бізнесі – це передусім етика, культура і чесність. Первинний капітал в такому бізнесі – необов’язковий. Однак, важливо завжди зберігати певний резервний фонд для підтримки свого бізнесу. Сам починав свій бізнес ще в Україні, будучи студентом. Не вважає, що в Україні складніше вести бізнес, чим у Франції, просто існує певна специфіка його ведення як в одній країні, так і в іншій. Головне – бажання і здатність вести бізнес. У Франції працює сам, а в Україні діє його підприємство з штатом в 10 чоловік. Податок з прибутків у Франції складають від 30% до 50%. Сутність його бізнесу – створення програмного забезпечення для аналізу і порівняння ринків товарів і послуг.

Український підприємець, працюючий у Франції Семен Шеховцов.
На задньому плані – проф. І.О. Золотарьова, керівник французько-української магістерської програми у ХНЕУ, який є альма-матер підприємця

Четвертий етап полягав у проведенні бізнес-гри «Kalypso», яка є грою середнього рівня складності у багатьох бізнес-школах Франції. Сутність гри полягає в управлінні компанією з виробництва кораблів різного типу у рамках її конкурентної боротьби з виробниками подібних же човнів. Усі учасники були розділені на 6 команд. Команда з одного сумчанина і двох привабливих харків’янок під «чуйним керівництвом» проф. Л.Г. Мельника (що-що, а керувати жінками він вміє) зайняла друге місце з шести можливих, обійшовши багато міжнародних колективів.

П’ятий етап, який, по правді кажучи, виявився вдало поєднаним з усіма попередніми етапами був присвячений «польовим дослідженням» на території чудового французького міста Ліон.

Доля подарувала унікальну можливість підтримати ФК «Чорноморець» в грі проти «Олімпік Ліона». І тільки завдяки божевільній підтримці українських уболівальників, за підтримки молдаван та білорусів, які весь перший тайм пробули на території умовного «супротивника» (знаходячись безпосередньо у фан-секторі вболівальників Ліону), Чорноморець програв з мінімальним рахунком 0:1! Французи забили лише один гол – і той випадково.

На матчі Ліон – Чорноморець у рамках Ліги Європи

Подальші ж пішохідні дослідження міста виявили унікальні й такі необхідні практичні навички і знання, які обов’язково будуть використані в подальших наукових дослідженнях співробітників кафедри економіки та бізнес-адміністрування.

На найвищій точці Ліону поруч із Базилікою Нотр-Дам-де-Фурвьєр

Готель, де зупинилися учасники програми, носить історичне ім’я «Верден» – це місце, біля якого відбулася найбільша битва Першої Світової війни

Ліонська статуя свободи так чудово гармоніює з таким близьким серцю проф. Л.Г. Мельника баскетбольним щитом і такими ваблячими доц. Ю.М. Дерев’янка футбольними воротами

Весняний дворовий футбол («дир-дир») по-французьки

Спортивний майданчик на набережній в «двох кроках» від Університету Ліону 2. Тут в тихому і затишному місці, зовсім не відчувається, що в декількох метрах проходить шумна міська магістраль. Увесь шум йде трьома метрами вище – «над головою». Теж еколого-економічна міра.

Важко повірити, що зовсім нещодавно на місці цієї чистенької набережної, де сьогодні затишно і студентам, і пенсіонерам, які грають у петанк, була брудна і шумна парковка автомобілів. Це і є реальні кроки Ліону до стійкого розвитку.

Набережна річки Рони – місце колишньої парковки

Велосипеди на прокат на вулиці Вердена – ще одна деталь стійкого розвитку Ліону

У Ліон вже прийшла справжня весна

У цьому римському амфітеатрі, якому більше тисячі років, добре відрепетирувати лекцію з підприємницьких старт-апів

Сповнений отриманими знаннями і навичками, не в силах «взяти себе в руки» після ділової гри проф. Л.Г. Мельник «особисто на місці» керує фарбуванням лайнера

Закріплення управлінських навичок на прикладі організації процесу руху кінного екіпажу по водній перешкоді

Використання отриманих знань і навичок доцентом Ю.М. Дерев’янком на прикладі управління виливом води з фонтану м. Ліона