Конференція під вітрилами. Північне море (Ставангер, Норвегія – Антверпен, Бельгія)

З 30.06 по 7.07.2016 р зав. кафедри економіки та бізнес-адміністрування СумДУ, директор Інституту економіки розвитку МОН та НАН України, д.е.н., професор Л.Г. Мельник взяв участь у незвичайній семиденній науковій конференції «На шляху до досягнення цілей сестейнового (сталого) розвитку» («Paths Forward Sustainable Development Gloals»), яка проводилася під час тижневого переходу парусного корабля «Фредерік Шопен» («Fredyryk Chopin») з передмістя Ставангеру – Санднеса (Норвегія) в Антверпен (Бельгія) по Північному морю.

Експедиція двомачтового корабля (брига) була організована в рамках Програми балтійських університетів (BUP). Її ініціаторами і спонсорами виступили шведський університет Уппсала (Uppsala University), фінський університет Академія Або (Abo Academy University) і група польських університетів. Польська сторона надала для плавання корабель з його командою (капітан; перший помічник, він же – штурман; боцман; два палубних офіцера; механік і кухар). До речі, цей вітрильник під командуванням того ж капітана (Dr. Bartlomiej Skwara), але з іншою командою (і теж аматорською) виграв в минулому році вітрильну регату. Відповідно представники цих трьох сторін виступили в якості керівників експедиції: Ларс Остерлунд (Lars Österlund) (Швеція) – науковий координатор, Домініка Стигар (Dominika Stygar) (Польща) – координатор роботи з вітрилами, Сінікка Суомалайнен (Sinikka Suomalainen) (Фінляндія) – організатор .

Вже з переліку команди видно, що самим же учасникам конференції (35 викладачів з 25 університетів, які представляють 11 країн) доводилося бути і матросами. Більше на вітрильнику було нікому забезпечувати його життєздатність і управляти складним корабельним господарством, що включає в тому числі, більше 30 вітрил (на кожній з двох мачт – masts, розташованих на шести реях – yards), а також в носовій і середній частині корабля. Крім того, доводилося чергувати на кухні (камбузі) і здійснювати прибирання корабля.

Зазвичай в залежності від сили і напряму вітру, змінювати стан вітрил потрібно було по кілька разів за добу (ставити, знімати, повертати). Причому, траплялося це робити по кілька разів вночі.

Викладачі-матроси були поділені на три вахти, які чергували на палубі по 4 години (в тому числі, дві вахти припадали на нічний час: 24⁰⁰-4⁰⁰ і 4⁰⁰-8⁰⁰). При цьому під час зміни стану вітрил по сигналу тривоги всі три вахти піднімалися на палубу для забезпечення цієї складної операції.

Під час вахти роботи вистачало на всіх: по черзі стояти за штурвалом, стежити за можливими небезпечними об’єктами зліва і справа по курсу корабля, фарбувати або полірувати деталі корабля, пр. Робота на рівних виконувалася всіма учасниками конференції: від молодих викладачів до її керівників.

І хоча спати найчастіше доводилося по 3-4 години на добу, ніщо не могло відвернути від головного – роботи на конференції: 2 години до обіду і 2 – після обіду. У наукових дискусіях і в полеміці на круглих столах розглядалися найбільш актуальні питання сестейнового розвитку: «зелена» енергетика, сестейнове використання води, сестейновий транспорт, сестейнові поселення, «зелена» економіка і сестейнове споживання та ін.

Проф. Л.Г. Мельник зробив доповідь по проблеми формування «зеленої» енергетики, що відповідає тематиці проекту ЄС Жана Монне, керівником якого він є.

Одного разу під час плавання у передштормовому бурхливому морі команді довелося протягом трьох годин тричі міняти положення вітрил. Складність і багатофакторність підтримки стійкості такої рукотворної системи, як вітрильний корабель, в умовах нескінченної мінливості природних стихій стало для учасників конференції наочною ілюстрацією складності досягнення сестейнового (сталого) соціально-економічного розвитку в перипетіях існування людської цивілізації.

Вручення сертифікатів