Іспанський дайджест

У період з 24.10 по 27.10.2014 завідувач кафедри економіки та бізнес-адміністрування СумДУ, директор Інституту економіки розвитку МОН і НАН України, д.е.н., проф. Л.Г. Мельник і доцент тієї ж кафедри, к.е.н., О.М. Дериколенко взяли участь у 14-ій міжнародній науковій конференції Євразійської асоціації «Економіка і бізнес».

Візитною карткою конференції можна вважати значний спектр розглянутих напрямків економічної теорії та практики, а також широке представництво різних країн. Ось і на цій конференції були представлені доповіді вчених і практиків із понад 60 країн, у тому числі: Австралії, Бельгії, Болгарії, Великої Британії, Греції, Німеччини, Іспанії, Італії, Канади, Китаю, Кореї, Латвії, Литви, Малайзії, Польщі, США, Туреччини, Естонії, Швейцарії, Японії та інших країн.

Серед основних напрямків, що розглядалися на конференції можна виділити: розвиток і економічне зростання, підприємництво, економіку інновацій, управління ризиками, людські ресурси і освіта, економіку трудових факторів, міжнародну торгівлю, управління енергоресурсами, економіку здоров’я, організацію промисловості та інші теми.
На конференції наші земляки представили доповідь «Інформація як рушійна сила сучасних економічних систем: приклад України». Вона була з цікавістю сприйнята учасниками конференції. У доповіді було показано, що інформація стає ключовим фактором розвитку сучасних економічних систем, виконуючи функції: «сировини», засобів виробництва, готової продукції, споживчих товарів, організуючого начала, капіталу та ін. У 1925 році до числа 100 найбільш успішних підприємств США входило близько половини підприємств залізничного сектору (23), металургії (4), автомобільної промисловості (10) і жодного підприємства інформаційних технологій (ІТ), фінансів та охорони здоров’я. У 2013 році з перших трьох секторів в успішній «сотні» залишилося тільки три корпорації. Зате більше половини місць зайняли підприємства ІТ (25), фінансів (20) та охорони здоров’я (17). Дуже динамічні показники формування інформаційної індустрії демонструє Україна. Зокрема, вона займає 2 місце в світі за числом програмістів на душу населення і 4 місце з виробництва програмного продукту. Україна також займає 1 місце в світі за кількістю студентів на 10 тисяч населення (573). Для порівняння: у Росії цей показник 495, в США – 445, Великобританії – 286, у Німеччині – 240 в Японії – 233. За останні 5 років Україна зробила ривок, наздогнавши передові країни за кількістю Інтернет підключень на 100 осіб: з 11 в 2009 році до 61 в 2013 році, практично наздогнавши країни ЄС (в середньому 67). Подібні темпи розвитку ІТ дозволяють з надією дивитися в майбутнє країни.

Приємною несподіванкою стало те, що найкращою презентацією конференції визнано доповідь «Ціноутворення на Інтернет ринках: приклад великої торговельної платформи» нашого земляка з України, уродженця Шепетівки, а нині викладача Школи менеджмент Шеффільдського (Sheffield) університету Великобританії, д-ра Олександра Талавери (у співавторстві із науковцями із США Ю.Городніченком і В. Шеремеровим).

Проф. Л. Мельник під час доповіді	Доцент О. Дериколенко на конференції
Конференція проходила в районі ділового центру	Л.Г. Мельник та О.М. Дериколенко з головою оргкомітету конференції д-ром Ендером Деміром

Незважаючи на щільний графік роботи, наші земляки змогли викроїти кілька годин на те, щоб помилуватися широкими проспектами, архітектурними шедеврами і диковинками Барселони.

Переобладнана під цирк арена для кориди (бої з биками тепер в Барселоні заборонені)	Ще одна колишня арена для кориди, переобладнана під торговий центр
Один з найтриваліших довгобудів в світі – Храм Святого Сімейства, що будується більше 130 років (з 1882 року)	Архітектурні шедеври Барселони. Будинок-музей архітектора Антоніо Гауді, автора багатьох химерних будинків у Барселоні
Діюча модель пам’ятника павуку	Пам’ятник Колумбу в Барселоні

Тим, хто ностальгує за Радянським Союзом було би приємним сюрпризом наштовхнутися в старому місті вечірньої Барселони на довжелезну чергу (метрів 100, не менше). Виявилося, що ця черга на виставку картин П. Пікассо.

Черга на Пікассо

Своєрідним бонусом для подорожуючих можна вважати можливість спостерігати в самій Барселоні за футбольними уболівальниками під час принципового матчу (а зустрічі цих команд завжди є такими): Реал (Мадрид) – Барселона, який закінчився з рахунком 3:1. На подив сумчан, незважаючи на небачене нахабство вболівальників Реалу, що дозволяли собі голосно радіти голам Реалу у самому серці Барселони, атмосфера у фан-барі була досить миролюбивою, хоча там були присутні і їх опоненти.

Барселонські фан-пристрасті

Зручно розташувавшись у кріслі поїзда Барселона-Мадрид і бачачи перед собою на табло його швидкість в 300 км на годину, мандрівники віддавалися мріям. Мріялося, що такі потяги будуть бігати по просторах України. І тоді до Харкова, мабуть, можна буде добиратися з Сум хвилин за 40, а до Києва – години за півтори (це з урахуванням 2-3 зупинок, наприклад, в Ворожбі, Конотопі, Ніжині).

Після конференції в Барселоні проф. Мельника чекала тижнева місія в Мадриді, де в університеті Карла III він брав участь у науковому семінарі і познайомився з особливостями організації навчального процесу.

Проф. Л.Г.Мельник на семінарi

В університеті Карла ІІІ	Студенти Мадридського університету на лекції
Через такі віконця зручно заглядати в аудиторію, не турбуючи викладача і студентів	Поруч з аудиторією – столи, що дозволяють підготуватися студентам в перерві занять

Мадрид – тепле, привітне місто, де кожен займається своєю справою, толерантно ставлячись до поведінки і вчинків інших. По фільму «Джентльмени удачі» запам’яталася фраза: «Хто ж його посадить – він же пам’ятник!». У Мадриді пам’ятники і стоять, і сидять, і літають. Причому не тільки бронзові або гранітні, але і цілком живі. Цим, до речі, і заробляють собі на життя.

Цей пам’ятник, символ Мадрида, – з бронзи	… А цей, … – що «сидить», – живий
Мотоцикліст, що злітає – теж «живий» пам’ятник	… А цей «живий» пам’ятник стоїть, … але на одній руці (мабуть, лікарі не радять вести сидячий спосіб життя)

Виявляється, в Іспанії також борються проти корупції та за демократію. Співоча демонстрація – у самому центрі Мадрида

Так в Мадриді збирається сміття (контейнери – під землею)

Перебування в Мадриді давало можливість ознайомитися також з історичними пам’ятками – стародавніми містами Іспанії. Оглядаючи неприступні перешкоди навколо древньої столиці Іспанії Толіди, чомусь раптом починаєш бажати, щоб Україна мала таку саму прірву на деяких ділянках свого кордону. Альтернативою прірви на кордоні можна вважати кілька кілометрові стіни фортеці міста Авіла (загальна довжина стіни – близько 3-х кілометрів, в стіні – 88 башт).

Фортечні стіни Авіли

Місто Сеговія (Segovia) включено до спадщини ЮНЕСКО. У ньому – акведук, побудований за часів Римської імперії (кінець I – початок II століття). Довжина споруди 800 м, висота – майже 30 м. Акведук складений з 25000 гранітних блоків, які тримаються один на одному тільки за рахунок сили тяжіння. Сполучні розчини не застосовувалися.

Види Сеговії

Акведук, «спрацьований ще рабами Риму»

Дуже гарне, місто Куенка (Cuenca), що забралося в гори. Колись (на початку XII століття) тут жив Король Іспанії, а значить, була її столиця. У місті з 1182 р. діє перший в Іспанії католицький собор. У місті добре приготувалися до приїзду українського професора, пофарбувавши будинки в жовто-блакитні тони.

Види міста Куенка

Проукраїнська палітра міста Куенка

Алкала де Енарес (Alcala de Henares) – рідне місто Сервантеса. Тут автор Дон Кіхота жив і творив (сьогодні в цьому будинку музей). Не дивно, що тут все носить його ім’я: вулиця, площа, театр, культурний центр.

За переказами, в цій чаші хрестили Сервантеса	Пам’ятник Сервантесу
Театр Сервантеса на площі Сервантеса	Між матеріальним і духовним началами на тлі будинку-музею Сервантеса

Кажуть, в Санчо Пансе письменник намагався висловити матеріальне начало, а в Дон Кіхоті – духовне. Так і живе людство: нарощуючи своє духовне начало так, щоб не руйнувати свою матеріальну основу.